Пшеничне

Одним із найстаріших доказів існування пшеничного пива у Німеччині вважають «Казендорфські пивні амфори», які були виявлені в 1934 році. В результаті наукових досліджень були знайдені залишки перебродившого борошна пшениці. Залишки цього пива з амфор відносяться до періоду, близько 800 років до н.е.

Для виготовлення пива спочатку використовували ячмінний солод, пшеничний солод чи дешевий вівсяний солод. У пивоварінні використовувались також різні технології верхового та нижнього бродіння. Та це було лише до тих пір, доки виробництво пива не було врегульовано певними наказами.

Були введені певні обмеження, що включали чітке дотримання основних інгрідієнтів: ячмінь, хміль та вода.
В той період для варіння пива використовували традиційний метод – метод високої ферментаці, яка базувалась на використанні пшениці. Ці нововведення завели броварні в глухий кут.
Заборона на використання пшеничного солоду у пивоварінні обумовлювалась недостатньою врожайністю пшениці та її недостачею для виробництва хліба. Звісно, це було обумовлено і економічною вигодою.

Нижню Баварію, а саме Шварців, вважають батьківщиною походження сучасного баварського пшеничного пива. У 1520 році, через чотири роки після прийняття баварського закону чистоти у 1516 році Вільгельмом IV Баварським, його брат Людвік Х. Ханс Сигизмунд Дегенберг в гірських районах Шварців – отримав право варити пшеничне пиво, та продавати за хорошою ціною по всій території Баварії.

У 1567 році – заборону на варіння пшеничного пива було поновлено. Причина: споживання великих об’ємів пшениці на «непотрібний напій, який не годує». Звісно, на Дегенбергів цей закон не мав впливу. Монополізм на варіння пшеничного пива приносив просто колосальні прибутки.

У 1602 році останній Дегенберг помер, не залишивши після себе спадкоємців. Весь спадок та право варити пиво перейшло Баварському герцогу Максиміліану І. Герцог не відмовився від привілегій варіння пшеничного напою, тому заборони 1567 року не були відмінені.