Вперше Всесвітній день якості почали відзначати у 1989 році. Метою цього свята є поширення високих стандартів якості у виробництві та наданні послуг. “Репутація ґрунтується на довірі, а довіра заснована на якості”, - твердження, що належить до головних постулатів прихильників Дня якості у світі.
Пиво належить до найстаріших напоїв, які знало людство. Ймовірно, що його споживання почалося ще 5-7 тис років до нашої ери. Пиво належало до раціону будівничих єгипетських пірамід і загалом було у давнину одним з найбільш вживаних продуктів харчування, який вважався таким, що додає енергії та сили. Ймовірно, що саме з цих причин правителі давнини переймалися якістю пива. Адже від якості пива залежало здоров’я підлеглих. За деякими свідченнями, згадки про якість пива можна знайти навіть у “Кодексі Хамураппі”, древньовавилонського царя, що правив у 1792—1750 роках до нашої ери. Зокрема, за свідченнями дослідників, виробника поганого пива могли покарати навіть на смерть.
Багато письмових згадок про якість пива знаходимо у Європі. Так відомий завойовник, імператор Священної Римської імперії Фрідріх Барбароса у своєму циркулярі від 1156 року вказував, що “шинкарі, які продають неякісне пиво, мають бути оштрафовані”. У Нюрнбергу у 1303 році дозволялося використовувати для приготування пива виключно ячмінний солод, оскільки решта зернових мали йти на харчування. Порядок ухвалений у місті Айхштад 1319 року дозволяв використовувати у пиві виключно солод, хміль та воду. Такий же порядок у Веймарі 1348 року зобов’язував селян додавати у пиво виключно ячмінь, хміль та воду. Натомість у ті ж часи у Рейнській області діяла заборона на додавання хмелю. Зокрема такі застереження діяли у Кельні у 1381 році, де у пиво додавали багато інших складових таких, як полин, деревій, верес, а от хміль був під забороною.
Мюнхенський муніципалітет почав контролювати якість пива з 1363 року. Цим було покладено початок розробки так званого “Німецького закону про чистоту пива”. 1453 року до пива дозволялося додавати виключно ячмінний солод, хміль та воду. Баварський закон “про чистоту пива”, що став основою сучасного чинного закону остаточно сформувався у 1516 році. З того часу він зазнав кілька змін, що пов’язані з прогресом харчової промисловості. Зокрема до традиційного класичного пива було дозволено додавати дріжджі та цукор, а також інші натуральні додатки.
Загалом же багато технологічних процесів безпосередньо пов’язаних із підвищенням якості так, чи інакше пов’язані із розвитком пивоварної галузі. Зокрема це і використання механічного конвеєра, використання скляної пляшки, використання автоматичної мийки без участі людини і багато інших технологій пов’язаних із підтримкою чистоти виробничого процесу. Таким чином, якість пива і якість у харчовій промисловості — це тісно пов’язані поняття.
Основним же оцінювачем якості пива є ми, споживачі. Так вважають і на “Опіллі”, тернопільській пивоварні, що належить до небагатьох в Україні, де бережуть класичну технологію виробництва. Доказом високої якості продукції “Опілля” є регулярні перемоги продуктів цієї компанії на міжнародних та українських конкурсах. Зокрема “Опілля Фірмове” визнали одним з кращих пив у Східній Європі, згідно висновків 40 дегустаторів під час “сліпої дегустації” на міжнародному дегустаційному конкурсі EAST EUROPEAN BEER AWARD, організованому видавничим проектом «Технології та Інновації» та Київською Пивною Лігою 9-10 жовтня у Харкові. Особливістю даного сорту є унікально великий час бродіння і доброджування до 60 діб. Варто зауважити, що «Опілля Фірмове» уже не вперше здобуває нагороди. Останні два роки поспіль «Укрпиво» нагороджувало його золотою медаллю за високу якість. Тож недарма цей сорт особливою люблять шанувальники доброго смаку справжнього пива. А якість — це одна з ознак справжності.
Маркіян Опільський
Назад до блогу