Пиво "Жигулівське" часто називають "золотим", бо за своїм кольором воно й справді нагадує золото. Раніше воно було віденським. Вперше "Віденське" почав виготовляти Альфред Йозеф Марія фон Вакано у 1881 році. Народився майбутній бровар на Тернопільщині у містечку Козова. На честь творця “Жигулівського” там зараз регулярно відбувається «Фон Вакано Крафт Фест». У ранні роки Вакано встиг закінчити комерційну академію у Відні і був доволі успішним купцем. Пиво, яке варив Вакано, носило цілком європейську назву “Віденське”. Було класичним європейським пивом звареним з використанням солоду, пивоварного ячменю, питної води, хмелю та пивних дріжджів. Пиво швидко завоювало популярність серед тодішніх любителів цього хмільного напою.
У радянські часи "Віденське" піддалося своєрідним репресіям. Радянському керівництву не сподобалося його буржуазна назва. У 1934 році "Віденське" стало "Жигулівським". "Жигулівське" стало наймасовішою маркою пива, яке випускалося на теренах пострадянського простору. Його виробляло понад 735 пивоварень. “Жигулівське” та його успіх пережив “збудовану на віки” комуністичну імперію і сьогодні залишається одним з найулюбленіших сортів пива, яке споживають у колишніх пострадянських республіках. Очевидно, що значення мала все ж таки класична технологія виробництва, що мала європейське походження.
На Тернопільщині і сьогодні випускають “Жигулівське” на місцевій пивоварні "Опілля", де намагаються берегти добре знайомий смак справжнього віденського пива, яке любили мільйони не лише на теренах Старої Європи. Цей сорт належить до світлих лагерів. Його вважають “літнім”. Сьогодні “Жигулівське” є одним з найбільш популярних серед лінійки натуральних напоїв тернопільської пивоварні “Опілля”, регіону звідки походить Вакано, який стільки доклався до поширення “Жигулівського”. Так в одному сорті пива поєдналася історія і мистецтво пивовара.
Маркіян Опільський
Назад до блогу