До певного часу — технологія виготовлення цього стилю пива була чи не єдиним винятком у німецькому законі “про чистоту”. Адже відомо, що для приготування пива згідно різних варіацій цього німецького закону покликаного берегти “чистоту пива” дозволялося використовувати лише воду, ячмінь і хміль. Про дріжджі не згадували, бо їх на той момент ще не відкрили.
Понад три століття лише баварська королівська родина мала виняткове право варити пиво з додаванням пшениці і поступилася цим правом лише наприкінці XIX століття, коли дозволила виготовляти його приватним виробникам. Сьогодні, за різними даними близько чверті пива, яке виготовляється у найбільш “пивному регіоні” Німеччини, Баварії, припадає саме на пшеничне біле пиво. Популярним біле пиво було також у Бельгії, де пивовари, на відміну від Німеччини, любили експериментувати, додаючи до пива різні трави, фрукти. Популярними тут також є сорти з додаванням пшениці, які варять практично у кожному регіоні.
Сам процес підготовки цього стилю пива до споживання вимагає особливої уваги. Рекомендується добре ополіскувати келих перед тим, як в нього потрапить біле пиво. Варто уникати переохолодження цього типу пива. Ідеальна температура для того, щоб відчути усі смакові переливи складає 7-9°C.
Білими бувають, як елі, так і лагери. Білі лагери, до яких належить Опілля “Біле”, варять практично у всіх країнах Європи. Хоча найбільша частка припадає все ж таки на бельгійських і чеських пивоварів. Вони відзначаються легкістю і невисокою часткою алкоголю (3,5-4 %). За смаковими якостями Опілля Біле більше подібне до бельгійських стилів пива.