Святкувати Миколая в Україні почали давно, ще за часів князя Аскольда, якого вважають першим українським князем, що прийняв християнство. Окремі історики, зокрема Михайло Брайчевський взагалі вважають, що князь Аскольд під час хрещення отримав ім’я Миколай. Цим пояснюється і той факт, що на могилі князя збудований храм Миколая Чудотворця. Етнографи та дослідники доводять, що великий вплив на українські традиції під час святкування Миколая, мали ще дохристиянські звичаї, які потім після хрещення Русі набули вже нового змісту. Зокрема це стосується переконань того, що Святий Миколай опікувався не лише нужденними людьми, але й дикими звірами. Ймовірно з тих давніх часів походить звичай, коли 19 грудня поки діти раділи подарункам від святого Миколая, які їм старанно клали під голову завбачливі батьки, першим на подвір’я мав вийти господар, який йшов до худоби у хліві, годував і вітався з нею. Таким чином українці висловлювали сподівання на те, що у наступному році худоба буде здоровою.
Проте була інша цікава традиція. Українці традиційно до дня Святого Миколая варили пиво. Про це говорить у своїх працях фольклорист Олекса Воропай. Охоплювала така традиція практично усю Україну. Згадки про пиво на Миколая можемо знайти у традиційному фолькльорі Київщини, Слобожанщини, Буковини, Опілля та інших етнографічних регіонів. День Святого Миколая було веселим святом. Обов’язковим атрибутом цих свят було пиво. Ввечері або вже наступного дня запрягали найкращі коні і з піснями та веселими вигуками їздили навколо села – “...бо треба ж знати, чи слизький сніг цього року випав!”. Вважалося, що від “Зимового Миколая” до свята Різдва найсприятливіша пора для варіння пива. Можливо пиво сприяло дружньому настрою і здатності пробачати образи. Адже традицією на Миколая був звичай миритися з тим, з ким посварився. Цей день вважався також добрим для укладання комерційних угод. Вважалося, що у ці дні найкраще піти на “мирову” та забувати про всі образи, а люди мовляв у цей день не мають права нікого дурити і шахраювати.
З часом традиція варити пиво самостійно відійшла в минуле. Про це навіть співали у колядці:
"Чому так нема, як було давно,
Як було давно, а з первовіку:
Святим Миколам пива не варять..."
Сьогодні мало хто варить пиво самостійно. Але добрий та натуральний хмільний напій не завадить. До такої належить лінійка сортів пива від пивоварні “Опілля”, де дотримуються традиційних рецептів виготовлення “живого пива”. У зимову пору рекомендують обирати міцніші сорти вираженим смаком, як от переможець кількох українських та міжнародних конкурсів “Опілля Фірмове”, що визнано одним з кращих лагерів у під час сліпого дегустування цьогорічного East European Beer Award, а також нагороджено золотою медаллю під час цьогорічного “Свята пива” галузевої асоціації Укрпиво. Добрим доповненням для хорошого настрою буде також традиційно зимовий темний сорт “Опілля Портер”, що має густу консистенцію та легкі шоколадні нотки. Тож маємо нагоду, згадати наші добрі традиції і відчути справжній м’який смак справжнього живого пива.
Назад до блогу